Неускладнені інфекції сечових шляхів є дуже поширеною проблемою і нерідко рецидивують. Цистит - це бактеріальне захворювання, що часто зустрічається, від якого зазвичай страждають жінки (у них він зустрічається приблизно в 8 разів частіше, ніж у чоловіків).
Що таке бактеріальний цистит
Цистит бактеріального характеру характеризується запальним процесом стінок сечового міхура. Він непогано піддається лікуванню та зазвичай не вимагає госпіталізації.
У зв'язку з особливостями будови сечостатевої системи більшість скарг на цю проблему надходить від жінок, але іноді з нею стикаються і чоловіки.
Причини розвитку
Бактеріальний цистит завжди виникає з однієї причини – внаслідок потрапляння до сечового міхура хвороботворних мікроорганізмів.
Спровокувати захворювання можуть такі фактори:
- недотримання правил гігієни;
- наявність хронічних інфекцій;
- перенесена установка сечового катетера;
- використання сперміцидних контрацептивів;
- часта зміна статевих партнерів;
- атрофічний вагініт в анамнезі
У чоловіків найчастішим фактором розвитку захворювання є ІПСШ. На появу циститу можуть впливати тривале перебування на холоді, часті стресові ситуації та прийом певних лікарських засобів, але всі ці фактори вважаються супутніми. Впливаючи на загальний імунітет організму, вони підвищують можливість розмноження патогенних мікроорганізмів.
Боліснотворні мікроорганізми можуть проникнути в сечовий міхур висхідним, лімфогенним і гематогенним шляхами. Необхідною умовою розвитку захворювання є інвазія бактерій у стінки сечового міхура.
Симптоми
Бактеріальний цистит у пацієнтів будь-якої статі починається з гострої фази.
Його можна розпізнати за декількома специфічними ознаками:
- поява частих позивів у туалет;
- болючість, печіння та дискомфорт при сечовипусканні;
- виділення невеликої кількості крові із сечею;
- помилкові позиви в туалет, зменшення кількості сечі, що виділяється.
Крім специфічних симптомів, пацієнт може зіткнутися з такими ознаками розвитку циститу:
- болючі відчуття під час та після статевого акту;
- дискомфорт у галузі промежини та тазу;
- підвищення температури;
- біль тягнучого характеру в попереку.
Прогресуюче захворювання призводить до помутніння сечі та появи специфічного запаху. Також може спостерігатись нетримання сечі при чханні або кашлі. Хронічна форма циститу характеризується тими самими ознаками, як і гостра, але вони стають менш вираженими та інтенсивними.
Відмінні риси в порівнянні з іншими формами
Цистит – захворювання, яке має велику кількість форм та проявів. Найчастіше зустрічаються бактеріальний, грибковий та вірусний цистити інфекційної природи. У деяких випадках захворювання провокує ниркова інфекція, що "опустилася".
Крім перерахованих, виділяється велика група циститів неінфекційної природи. Вони можуть розвиватися внаслідок ураження слизової оболонки небіологічного характеру.
Існують види циститу:
- Травматичний або цистит стороннього тіла. Розвивається при тривалому використанні сечового катетера, що призводить до пошкодження тканин.
- Інтерстиціальний або аутоімунний.Хронічна форма захворювання, яка складно діагностується та лікується, оскільки точні причини розвитку досі не встановлені фахівцями. Найчастіше цю форму циститу можна розпізнати по сильному болю при наповненні сечового міхура, а також позовам, що сильно почастішали, до сечовипускання - в деяких випадках їх кількість може доходити до 100 разів на добу.
- Променевий.Виникає у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які піддаються променевій терапії. Опромінення згубно впливає на слизову оболонку сечового міхура, виникають болі, часті позиви до сечовипускання, кров у сечі.
- Алергічний.Виникає як реакція на алергени, що потрапили в організм.
- Хіміко-токсичний. Дана форма захворювання може виникнути при застосуванні сперміцидних гелів, гігієнічних спреїв, попаданні в уретру хлору під час відвідування басейну.
Діагностика
Навіть за наявності специфічних симптомів діагностувати цистит можна тільки за допомогою лабораторного дослідження сечі. Аналіз дозволяє виявити наявність у ній білка, надлишковий відсоток лейкоцитів та гематурію (наявність еритроцитів). Додатково проводиться бактеріальний посів, завдяки якому лікар може встановити збудника захворювання та підібрати найбільш ефективні лікарські засоби.
У чоловіків додатково обстежують передміхурову залозу та проводять аналізи для виключення низки статевих інфекцій, які можуть протікати приховано та безсимптомно. Жінкам необхідно пройти огляд у гінеколога та здати мазок для оцінки мікрофлори.
Способи терапії бактеріального циститу
Бактеріальний цистит потребує медикаментозного лікування препаратами з антибактеріальною дією. Лікар підбирає потрібні засоби після вивчення результатів лабораторних досліджень. Захворювання у хронічній стадії потребує терапії протягом 7-10 днів. У багатьох випадках ефективним є комплексний підхід до лікування циститу.
Етіологічне лікування
Оскільки причиною запального процесу у сечовому міхурі зазвичай стає інфекція, найчастіше пацієнтам призначаються антибактеріальні препарати. Найбільш поширений збудник циститу - Esherichia coli, цей уропатогенний мікроорганізм виявляють у 75-90% випадків.
У 5-10% пацієнтів захворювання викликає Staphylococcus saprophyticus, рідше зустрічаються інші ентеробактерії.
Патогенетичне лікування
Антибактеріальна терапія у жінок дозволяє позбутися бактерій у сечовому міхурі, але не впливає на бактерії в кишечнику. Вони знову потрапляють на поверхню промежини, в уретру, а потім – у сечовий міхур. Оболонка сечового міхура, покликана захищати його від проникнення бактерій, під час циститу порушується, що спричиняє високу ймовірність рецидиву захворювання.
У світовій практиці широко поширене лікування хронічної форми циститу шляхом введення гіалурону натрію в сечовий міхур. Існують засоби для перорального прийому, але найефективнішим є їх поєднання.
Такі препарати дозволяють:
- захистити стінки сечового міхура від проникнення бактерій;
- відновити порушений захисний шар слизової оболонки;
- захистити уротелій від впливу токсичних компонентів, що містяться у складі сечі;
- значно знизити інтенсивність запального процесу, що протікає в сечовому міхурі.
Ця методика ефективна у разі рецидивів, резистентності до антибактеріальних препаратів та відсутності результатів від інших видів терапії. Ще одна її перевага полягає у зниженні ймовірності рецидивів та можливості позбутися циститу на довгий час навіть у занедбаних випадках.
Симптоматичне лікування, що зменшує прояви хвороби
Бактеріальний цистит у жінок викликає дискомфорт та болі, які можуть бути досить сильними. Впоратися з цим дозволяє симптоматичне лікування, головна мета якого – полегшення загального стану пацієнтки.
У більшості випадків лікарі призначають нестероїдні протизапальні препарати, рекомендують відмовитися від чаю, кави та алкогольних напоїв. Для полегшення больового синдрому можна приймати теплі ванни та користуватися грілкою. Під час терапії циститу важливо пити достатню кількість води.
Засоби для лікування бактеріального циститу у жінок
Терапія циститу в жінок має на увазі пероральний прийом лікарських засобів. Впоратися із захворюванням у короткий термін дозволяє комплексний підхід, що враховує індивідуальні особливості організму пацієнтки.
Антибіотики
В основі терапії циститу – застосування лікарських засобів, здатних вибірково пригнічувати чи знищувати хвороботворні мікроорганізми. Для лікування запальних процесів, що виникають у сечостатевій системі організму, застосовуються уросептики, що виводяться через нирки і таким чином забезпечують ефективну концентрацію препарату в області запалення.
| Антибіотик | Опис |
|---|---|
| Похідне фосфонової кислоти | Розчинний у воді порошок із ароматом цитрусових. Даний препарат вважається одним із найчастіше застосовуваних антибіотиків при лікуванні циститу. Діє приблизно 2 години, повністю виводиться з організму через 2 доби. |
| Напівсинтетичний антибіотик із групи макролідів II покоління | Пігулки білого кольору. Призначається пацієнтам, які зіткнулися з циститом внаслідок статевої інфекції. |
| Антибіотик із групи фторхінолонів II покоління | Пігулки помаранчевого кольору. 1 таблетки достатньо на 12 годин, повністю виводиться з організму протягом 1 доби. |
| Антибіотик із групи хінолонів I покоління | Впливає широкий перелік вірусів. Випускається у вигляді твердих капсул, діюча речовина – налідіксова кислота. |
| Антибіотик із групи хінолонів I покоління | Випускається у вигляді капсул, речовина, що діє, - піпемідова кислота. Починає працювати протягом перших 1, 5 години після потрапляння в організм. До 85% діючої речовини виводиться протягом 1 доби. |
| Напівсинтетичний антибіотик із групи цефалоспоринів III покоління | Помаранчеві таблетки із запахом ягід. Дія препарату полягає у придушенні синтезу патологічних мікроорганізмів. |
Знеболюючі препарати
При циститі лікарі зазвичай призначають нестероїдні протизапальні засоби у формі таблеток чи ректальних свічок.
Пацієнтам, які зіткнулися з рецидивом захворювання, часто доводиться приймати подібні препарати як основні. Такий самий підхід застосовується у випадках, якщо використання антибіотиків з тих чи інших причин неможливе. Як комплексна терапія фахівець може призначити спазмолітичні препарати, які блокують хворобливі спазми стінки сечового міхура.
У гострій фазі захворювання міхур може стискатися, що перешкоджає нормальному випорожненню. Розслаблення м'язів вирішує цю проблему та надає знеболювальну дію, покращує циркуляцію крові та відновлює нормальне функціонування органу.
Важливо враховувати, що спазмолітики впливають на системний кровотік та роботу внутрішніх органів, тому їх не застосовують при проблемах із кровотворенням, нирковій та печінковій недостатності, гострих захворюваннях шлунково-кишкового тракту та деяких інших проблемах зі здоров'ям. Тому їх прийом та дозування необхідно погоджувати з лікарем.
Діуретики
Діуретичні препарати призначаються для відновлення нормального режиму сечовипускання, який є важливим фактором лікування циститу. Найбільш щадними є сечогінні засоби рослинного походження або фітопрепарати, які призначені для допоміжної терапії.
У тому числі можна назвати:
- Препарат у вигляді пасти, що складається з трав та ефірних витяжок. Невелика кількість цього засобу розлучається водою і вживається всередину.
- Таблетки або розчин на рослинній основі, у складі яких трава золототисячника, коріння любистоку лікарського та листя розмарину. Чинить як діуретичну, так і як протимікробну дію на організм.
- Трав'яні збирання. До складу таких фітопрепаратів входять трави, що стимулюють вироблення сечі і мають протизапальну, спазмолітичну та розслаблюючу дію. У складі зборів можна знайти кору дуба, звіробій, ромашку та льон. Подібні засоби ефективні за різних форм циститу і застосовуються навіть у запущених випадках.
Режим пиття
Вживання достатньої кількості рідини дозволяє знизити концентрацію сечі та подразнення запалених стінок сечового міхура, а також почастішати позиви до сечовипускання та прискорити звільнення від хвороботворних бактерій. Лікарі рекомендують пити щонайменше 2-3 л води на добу, спираючись на масу тіла пацієнта. При циститі необхідний постільний режим, що дозволяє прискорити процес лікування та відновлення.
Профілактика
Бактеріальна форма циститу добре піддається профілактиці, за допомогою якої можна уникнути цього захворювання, так і захиститися від можливих рецидивів після лікування.
Більшість фахівців рекомендують проходити профілактичні заходи:
- Дотримання гігієни. Необхідно підмиватися не рідше 1 разу на день, при цьому напрямок має бути спереду назад. Таким чином можна уникнути попадання хвороботворних організмів з анального отвору в область піхви та уретри (саме цей механізм найчастіше призводить до розвитку циститу у жінок).
- Вживання достатньої кількості рідини.
- Використання контрацептивів бар'єрного типу.
- Захист від переохолодження та тривалого перебування у мокрому купальнику.
- Відмова від синтетичної білизни на користь білизни із натуральних тканин.
Також жінкам рекомендується здійснювати сечовипускання після кожного статевого акту, щоб позбавитися бактерій, які могли потрапити в сечівник. Не менш важливо регулярно спорожняти сечовий міхур, оскільки сеча, що застоялася, є благотворним середовищем для розмноження хвороботворних мікроорганізмів.
Якщо симптоми повернулися протягом 14 днів після завершення терапії, необхідно здати сечу на бактеріальний посів. Неефективність лікування може бути пов'язана з низькою сприйнятливістю мікроорганізму до вибраного препарату.
Можливі ускладнення та хронізація захворювання
Недолікований цистит може перерости в хронічну форму, якої стає набагато складніше позбутися, і терапія якого дорожча. Уникнути цього можна, якщо вчасно звернутися до фахівця з появою перших ознак захворювання. Досить частим ускладненням є міхурово-сечовідний рефлюкс. Він виникає, якщо з сечового міхура сеча потрапляє до сечоводу, тобто у зворотному напрямку.
Цей процес, якщо не приділити йому належної уваги, може призвести до запалення матки, перитоніту або запалення очеревини. Запальний процес у стінках сечового міхура іноді викликає абсцеси і рубці, внаслідок чого скорочується обсяг сечі, що вміщується. У цьому випадку пацієнт стикається з частими та болючими сечовипусканнями.
У чоловіків цистит, що затягнувся, може призвести до потрапляння сечі в передміхурову залозу, запального процесу в простаті і епідидиміту. У жінок можуть виникнути проблеми із репродуктивною функцією. Цистит, який має бактеріальну природу, у гострій формі може призвести до викидня у вагітних. Тому лікування, на яке здебільшого йде приблизно тиждень, не можна відкладати.